VkClan.RU

Несколько слов о себе

Готичні смереки над банями буків, гаркаві громи над країною крон. Ночей чорнокнижжя читаю по буквах, і сплю, прочитавши собі Оріон. А вранці повстану. Обуренням серця, веселим азартом очей і ума. На вікнах розсиплеться сонячне скерцо і рух засміється над скрипом гальма. Обридли відьомскі шабаші фікцій і ця конфіскація душ під гармонь. І хочеться часом в двадцятому віці забитись в печеру і няньчить вогонь. Свободи предтеча — розхристана втеча з мурованих дум у мандруючий дим. Дзвенить ручаїв стрімголова малеча блакитною кров’ю камінних глибин. Світанки мої у смарагдовій ворсі над кумканням всіх ропухатих дрібниць — готика самотності, готика суворості, рубінові розсипища суниць… Отут я стою під замисленим небом на чорних вітрах світових веремій, і в сутичці вічній святого з ганебним світлішає розум зацькований мій. Болять дисонанси. Сумують симфонії. Пручаються ноти в розпечений залп. Будую мовчання, як зал філармонії. Колонний безсонний смерековий зал.